Формат: Суміш шоу Еріка Андре з подкастами в стилі "давай зробимо вигляд, що ми щось знаємо, і піздець які експерти у цих областях".
Шоу імпровізіаційного характеру з заготовками — спілкування по декілька хв з медійними (або якими знайдемо) особистостями.
Відбувається замасковане самоінтерв’ю ведучих, монологи, власні історії з життя, інше. Гості потрібні чисто для фону, ширшого охоплення аудиторії й комічних ситуацій.
Є два ведучі — Головний і Додатковий (жіночий + чоловічий) + Персонаж на фоні (можливо декілька) + Гість.
Головний ведучий задає основні та будь-які інші питання (основні питання спеціально підготовлені й необхідні для розкриття ключових ідей).
Всі питання спрямовані на гостя, але Додатковий ведучий постійно перехоплює ініціативу: відповідає на всі питання або перебиває гостя, додаючи свої варіанти розвитку подій.
Обом ведучим потрібно максимально круто розкрити ключову ідею, не даючи гостю розкритися (якщо гості взагалі будуть — у випадку їхньої відсутності заміна: ляльки / плюшеві іграшки, які будуть аля-знаменитостями).
Персонаж на фоні присутній постійно, зайнятий своїми справами, але вступає в роль, коли основне питання закрите, або іноді сам вривається в розмову й перебиває всіх.
У випадку використання ляльки як гостя, Персонаж на фоні грає роль думок цієї "знаменитості" або дискутує на будь-яку тему, жартуючи, що ми настільки непопулярні, що навіть бомжа не змогли запросити. (Сценарій дій Персонажа на фоні має бути суто імпровізаційним і невідомим ведучим).
Хаотично переміщується, переодягається в різні костюми, танцює, готує, дивиться смішні відео, сміється, наводить суєту.
Приклади мого бачення персонажа — відео у слайдері (музика, стиль, танці).
Робить хаос певний проміжок часу між питаннями, руйнуючи всі текстури на фоні.
Ідея приміщення — заброшка/завод, оформлена в стилі совка: килими, шафи, інтер’єр “кращих” квартир населення, старі телевізори, туалети на кухні тощо (як варіант для зйомок — приміщення стрес-кімнат).
В процесі відбувається знищення застарілого і заміщається новими речами.
Персонаж на фоні поступово руйнує елементи "совка" й вносить нові — як метафору бажання позбутися совкової залежності, застарілого мислення, "йобаного середньовіччя", і побудови власного вільного світу.
Інша інтерпретація: Персонаж — це застаріле мислення, привид минулого різдва, яке поступово усвідомлює себе й прагне еволюціонувати. Він — наш крик душі.
Варіант зйомки переноситься в студію з крутим дизайнерським інтер’єром, ніби ми там і були весь час.
Зі зміною інтер’єру — преображення Персонажа: новий костюм, аристократична поза, люлька тощо.
Показуємо еволюцію у чистому вигляді.
Піднімати три серйозні питання сучасності: соціальні, людські, глобальні. І все це розбавлено хаотичним гумором, щоб не зійти з розуму.
Ідеї текстур — як метафори під ці питання. Проблему розв’язує Персонаж, руйнуючи старе й замінюючи новим, здоровим баченням.
Небезпечна зона — непередбачувано жахливий гумор.
Перед привітанням, відразу починається:
(спокійним, відстороненим голосом):
— Цирк уродців… уйобіща… дефекти еволюції… тріщини на яєчках колективного несвідомого… облізлі хрестоматійні бляді, які застрягли в 2007-му…
(перебиває другий ведучий, продовжує той же тон):
— Граючи на випередження вашого бажання з черговою спробою виплеснути на нас свої незакриті гештальти, замість того щоб нарешті піти до психолога і перестати виливати свій екзистенційний понос у коментарі, всеодно скажем вам дя-ку-є…
(на мілісекунду — тиша. Потім перехват сильною, емоційною інтонацією накочується крик):
— ДЯЯЯЯ КУУУУ ПАШОЛ ТИ НАХУЙ, ЩЄНОК ЄБАНИЙ! ГРЯЗЬ ТИ ІЗ-ПАД НАГТЄЙ, БАЧОК ЯКИЙ ВІЧНО ПРОТІКАЄ, ПОЛОВИНА ГЕМОРОЮ НА ДВОЇХ, НЕВИКОРИСТАНИЙ ПРОМОКОД В ЖИТТІ, ЧМО, ЦЕЛКА…!
(пафосна пауза. Повернення в спокійний тон):
— Ми тебе любимо. Як не любили тебе батьки.
— Бо тільки так будується справжня довіра. Через біль, крик, і легкий запах перегару.
(легкий перехід до старту шоу):
— Ну шо, поїхали?
— Вітаємо в шоу. Вас ніхто не кликав, але раз уже тут — насолоджуйтесь.