Історія весілля, яке хотіли всі, окрім самих наречених, і ніч перед святом, яка перетворилась на сюрреалістичний квест із викраденням, продажними прикордонниками та цигансько-польсько-білоруськими наркоторговцями.
Це повнометражна комедійна драма з елементами чорної сатири та абсурду, що розгортається в сучасній Волині. Розповідь йде про двох напівуспішних вихідців з української провінції, які повертаються додому, аби відсвяткувати своє весілля за класичними традиціями. Хоча самі герої давно відійшли від цих архаїчних звичаїв, вони все одно погоджуються на це заради сімей, бо іноді старі традиції сильніші за здоровий глузд.
Головні герої — це наречений і наречена, а також їхні друзі: друг нареченого, подружка нареченої і "плюс-один" кожного з них. Між цими двома парами існує власна інтрига, яка розкривається протягом сюжету.
Друг нареченого та подружка нареченої ще не знайомі, але їхні характери схожі: обоє недалекоглядні, імпульсивні та істеричні, але водночас милі й добрі. Це змушує їх постійно вступати в перепалку — як між собою, так і разом проти всіх. Їхні "плюс-один" — це повна протилежність своїх партнерів, і вони починають фліртувати між собою за спинами друзів.
Все починається в місті, де герої метушаться, вирішуючи останні справи перед від'їздом на Святу Волинь — місце проведення весілля.
Розмови по телефону розкривають передісторію: пропозицію вже зроблено, весілля погоджено з родичами. Тим часом друг нареченого постійно намагається отримати через інтернет права священнослужителя для весілля. Хоча сам він атеїст, він впевнений, що похрестити друзів — це майже те саме, що їх одружити, а отже він може повінчати їх самостійно.
Всі добираються до місця весілля окремо на машинах. Знайомство відбувається вже там. Далі, у вечір перед весіллям, починаються холостяцькі вечірки, де змішуються міські та місцеві традиції. Вирішено діяти окремо: чоловіки йдуть на свою вечірку, а дівчата — на свою.
За класикою жанру, чоловічий вечір виходить із-під контролю: перший тост, "бум", темний екран. Чоловіки прокидаються в клітках у незрозумілому місці, а їхній спокій порушує суміш польської, білоруської та циганської мов, що моментально приводить їх до тями, але залишає в шокуючій розгубленості.
Флешбек переносить нас на дівочий вечір: дівчата з місцевими подружками вирішують відвідати дискоклуб. На місці вони грамотно відшивають місцеве бидло прямим ударом у горло. Їм стає нудно, і вони вирішують знайти хлопців, щоб навести суєту.
Вони дізнаються, що чоловіки зникли, і починають власне комедійно-детективне розслідування, перетворюючи нічні покатушки по селах і полях на п'яний квест. Усі сліди приводять їх до якогось цигансько-наркотичного табору на потрійному кордоні України, Польщі та Білорусі, де замішані навіть прикордонники.
Дівчата розробляють план визволення в стилі “Ангелів Чарлі” і вриваються в табір. Звісно, все йде не по плану, перетворюючись на суцільну імпровізацію та безлад. У метушні вони знаходять і визволяють хлопців. Завдяки "ідеальному" плану все випадково загоряється, спричиняючи ефект доміно. Герої тікають, як у класичних бойовиках, зі спалахами та вибухами за спиною, всі в болоті, побиті, але живі — принаймні фізично.
Ледве вмістившись у машину, герої охуївші від того, що сталося, в тиші їдуть на весілля. З радіо лунає якась польсько-білоруська музика, що посилює атмосферу перегару і красивого сходу сонця на дорозі. Вони зупиняються на заправці, де, голодні, жадібно їдять під ту саму дивну музику, киваючи головами, переварюючи всі захопливі події.
У фіналі, побиті, але вдягнені, вони прибувають на весілля. Усе проходить добре, всі щасливі. В кінці, коли всі збираються разом, "плюс-один" подружки каже: "Я тут, виявляється, все знімав на відео, хочете подивитись? Там піздєц..."
Далі йдуть сцени, що показують, як саме хлопці влипли в ці наркопригоди, за аналогією з фіналом фільму The Hangover.
Under Construction …
Шукаю ресурси та час, щоб втілити ці ідеї в життя. Якщо знаєте, де можна отримати підтримку — напишіть мені!